Поради від виробника

“MELIUS” пропонує послуги укладки тротуарної плитки:

Виконуємо весь комплекс робіт по укладці тротуарної плитки при об’ємі від 1000 м2.
Надаємо консультації стосовно вибору бруківки, проводимо заміри території, допомагаємо із плануванням зовнішнього водовідведення та підготовкою основи під бруківку.
Дизайн. Для швидкого вибору Вашого ідеального варіанту бруківки ми пропонуємо розробку індивідуального дизайну викладки тротуарної плитки.

Для того, щоб поверхня, замощена бруківкою, відповідала плановим технічним та естетичним параметрам, необхідно чітко виконувати технологічні вимоги на кожному етапі укладання. Порушення технології мощення призводить до пошкодження бетонних елементів, нестабільності поверхні, швидкого зношення. Дотримання простих інструкцій та порад гарантує тривалу експлуатацію і належний вигляд облаштованої бруківкою території.

Етап 1. Проект

Першим етапом процесу укладання бруківки є підготовка проекту, який повинен містити:

розміри ділянки замощення;
визначення навантаження на поверхню;
умови водовідведення (повздовжні та поперечні ухили);
тип бруківки, її конфігурацію, кольори та кількість, план мощення і спосіб монтажу.

Виконання проекту слід розпочати з геодезично-вимірювальних робіт, під час яких виконується розбивка території та визначення її рівнів. У точках розбивки вбиваються в землю кілочки або металеві штифти з позначенням рівня, на якому буде знаходитися поверхня. Через ці позначки протягується нитка, яка визначає місцезнаходження верхнього краю бруківки чи бордюрів.

Етап 2. Підготовка площі

Для підготовки площі до замощення необхідно зняти на місці укладання бруківки верхній шар гумусу та родючого ґрунту. Глибина викопування визначається в залежності від товщини бруківки і основи під неї, як правило, в межах 25-65 см. Якщо ґрунт на дні викопаного котловану нестабільний (розрихлений), землю слід додатково ущільнити. Також варто очистити ґрунтове покриття від коренів і залишків рослин.

Якщо під знятим родючим шаром знаходяться малопроникні для стоків ґрунти, наприклад потужні гумусовмісні пласти чорнозему, пластична глина або суглинки, необхідно збільшити глибину викопування аж до досягнення стабільних ґрунтів. У випадку значного збільшення глибини котловану замість надлишково вибраного ґрунту можна засипати щебінь або інший ґрунт з кращими властивостями.

При викопуванні котловану дуже важливо визначити рівень ґрунтових вод. Якщо він знаходиться вище рівня укладання основи під бруківку, необхідно його знизити, виконавши дренажні роботи. На малих площах роботи другого етапу можна виконувати вручну, в іншому ж випадку — за допомогою машин, таких як бульдозери, скрепери і грейдери.

Етап 3. Профілювання території

На цьому етапі необхідно поєднати проектування конфігурації поверхні (повороти, заокруглення, перехрестя) з дотриманням рівня поверхонь та схилів. При цьому слід враховувати природні особливості об’єкта, його ландшафт.

Нахил поверхні проектується в залежності від умов водовідведення, але, як правило, в межах 2,5-4,0%, що відповідає ухилу 2,5-4 см на 1 м довжини. Ґрунтове покриття вирівнюють, використовуючи шар крупнозернистого піску товщиною до 10 см. Після цього проводять віброущільнення вирівняного дна котловану. Процес вирівнювання і трамбування ґрунту має велике значення для формування майбутньої поверхні, її водовідведення та стабільності, тому вимагає ретельності і кваліфікованих дій.

Етап 4. Обрамлення поверхні

В залежності від призначення замощення та планового навантаження на поверхню межі котловану визначаються та фіксуються за допомогою бордюрів, поребриків (в тому числі садових) чи палісадів, між якими власне і буде укладена бруківка. Поребрики і бордюри запобігають розходженню замощеної поверхні, зміцнюючи її краї та зберігаючи форму.

Ці бетонні вироби встановлюються на основу з напівсухого бетону з дотриманням проміжків між окремими елементами близько 3 мм. Шви не заповнюються.

Етап 5. Влаштування основи

Запорукою правильного укладання бруківки є влаштування надійної основи поверх попередньо вирівняного та утрамбованого ґрунту. Якщо основа не відповідає проекту, бруківка не витримуватиме відповідних навантажень, замощення буде недовговічним. Матеріалом для основи служить гравій або колотий щебінь фракції 5-40 мм, який укладається шарами завтовшки по 10-15 см. Кожен із них ретельно ущільнюється (приблизно на 20% від початкової товщини), щоб забезпечити належну витривалість та міцність основи в експлуатації.

Для верхнього шару основи варто використовувати матеріал фракції проміжного значення між зернистістю підсипки та основи. Це дозволить запобігти змішуванню підсипки з нижніми шарами основи в процесі експлуатації та, внаслідок цього, просідання плитки та руху швів. Товщина основи залежить, перш за все, від призначання поверхні та планових навантажень. Для замощення прибудинкових територій, тротуарів чи доріжок достатньо 20 см основи, а поверхні, розраховані на постійний рух автотранспорту, вимагають основи товщиною не менше 30-45 см. На вибір товщини основи також результати досліджень властивостей ґрунту, на якому вона вкладається. Так, в’язкі ґрунти (наприклад, глина) потребують товстішої основи.

Етап 6. Підготовка шару підсипки

Над основою повинен знаходитися монтажний шар підсипки. Підсипкою служить щебеневий відсів фракції 0-4 мм або просіяний пісок фракції 0-7 мм. Для влаштування підсипки не використовуйте цементно-піщану суміш. Незалежно від експлуатаційних навантажень і типу бруківки, товщина підсипки після ущільнення повинна складати від 3 до 5 см. Підсипку слід вирівняти таким чином, щоб укладена на неї бруківка знаходилась приблизно на 1 см вище від запланованого рівня.

Такі дії дають змогу шляхом утрамбовування вирівняти незначну допустиму різницю висот окремих плиток. Остаточне ущільнення підсипки виконується лише після укладання бруківки за допомогою вібраційної плити з гумовою накладкою.

Етап 7. Укладання бруківки

Щоб не пошкодити підготовану підсипку, замощення починається від встановлених бордюрів чи поребриків, а для укладання наступних рядів можна використовувати як опору щойно замощену поверхню. Напрям руху — від країв території до центру. Укладання кожного ряду плиток слід контролювати за допомогою шнура, щоб досягнути рівномірного розподілу плитки на площі.

На ділянках, призначених для постійного руху транспортних засобів, плитка укладається під кутом до напряму руху. Таке діагональне мощення забезпечує більш рівномірний розподіл навантаження на кожний бетонний елемент, робить поверхню стабільнішою. Також при цьому зменшується рівень шуму від коліс. Біля країв площі замощення, тобто на межі стику елементів брукування і бордюрів (поребриків), слід спеціальною пилою рівно обрізати плитку, щоб вона щільно прилягала до бордюру чи поребрика і мала належний естетичний вигляд. Бруківку не варто обрізати більше, ніж наполовину.

Внаслідок особливостей технології виробництва тротуарної плитки та використання натуральних матеріалів, можуть виникати відхилення у кольорах окремих елементів брукування. Аби на поверхні замощення (особливо у випадку значної площі) не було помітно різниці відтінків одного кольору, рекомендуємо вкладати бруківку одночасно як мінімум із трьох піддонів.

Етап 8. Виконання швів

ісля завершення укладання плитки відбувається заповнення проміжків між сусідніми плитками — так званих швів. Матеріал для цих цілей має бути дібраний так, щоб забезпечити еластичну взаємну передачу навантаження між бетонними елементами. Рекомендуємо використовувати сухий промитий пісок (без домішок) фракції 0-2 мм. Крупнозернистий пісок може застрягати і нерівномірно заповнювати шви, а наявність домішок (наприклад, глини) — викликати появу плям на поверхні бруківки. Надмір піску після затирання швів усувають перед віброущільненням поверхні, а потім, у разі необхідності, заповнюють утворені прогалини. Допустиме багаторазове заповнення швів з одночасним поливанням їх водою, яка полегшує та пришвидшує даний процес.

Особливої уваги заслуговує дотримання необхідних інтервалів між бруківкою. Всупереч поширеній думці, дистанційні пороги на бокових поверхнях елементів брукування не визначають ширину швів.

Наявність відступу між сусідніми плитками дозволяє їм взаємодіяти між собою, сприяє розподілу навантаження. Також шви нівелюють незначні допустимі відхилення розмірів бетонних елементів (до 2 мм) і компенсують зміну розмірів, спричинену температурними коливаннями. Якщо укласти бруківку занадто тісно, матеріал для заповнення швів не виконуватиме своїх функцій. Внаслідок цього під дією навантажень і погодних умов можливе руйнування бруківки, утворення на гранях і кутах бетонних елементів потертостей і тріщин. Часто ці деструкційні процеси починаються і стають помітними одразу після ущільнення замощеної поверхні. Таким чином, неправильне виконання швів є однією з найпоширеніших причин неправильного замощення і безпідставних скарг на якість бруківки.

Етап 9. Вібраційне ущільнення поверхні

Замощену поверхню слід додатково ущільнити. Цей процес здійснюють по сухій та чистій бруківці за допомогою вібраційної машини (віброплити), використовуючи гумову накладку, функції якої полягають в амортизації та захисті плитки. За відсутності накладки віброплита може подряпати та потерти бетонні елементи, а пісок зі швів — проникнути в пористу поверхню бруківки та утворити плями. Віброущільнення ділянки проводять рівномірно від країв до центру аж до досягнення планового рівня поверхні та стабільності бетонних елементів. Після цього можливе повторне заповнення швів.

Після завершення усіх вказаних технологічних процесів поверхня замощеної бруківкою ділянки повинна бути рівною (без опуклостей та впадин), стійкою, цілісною, зі швами однакової ширини. Поверхня, яка відповідає цим вимогам, готова до експлуатації.

2. Догляд за тротуарною плиткою

Кожен хто уклав свою присадибну ділянку тротуарною плиткою, цікавиться як правильно доглядати за плиткою, адже з часом за ній з’являється бруд, який псує естетичний вигляд. Повністю запобігти забрудненню неможливо, а ось регулярно очищати, користуючись перевіреними методами вказаними нижче, не складне труднощів.

Найбільш легкий спосіб очищення – помити тротуарну плитку напором води з шланга. Не слід використовувати спеціальні пристосування високого тиску, тому що занадто сильний натиск води негативно вплине на шви між плитками і на саме покриття.

Регулярне чищення водою ефективне, але не завжди приносить результат. Для деяких забруднень потрібен спеціальний підхід, який полягає в правильному підборі засобів і їх грамотному використанні.

Перш ніж купувати той чи інший засіб для чищення тротуарної плитки, слід визначити вид забруднення.

Висоли

Досить часто можна помітити на тротуарній плитці плями білого кольору – висоли. Це мінеральні відкладення, які потрапляють на поверхню покриття з водяною парою. У будь-якому випадку вони говорять про те, що матеріал піддався впливу навколишнього середовища. Висоли на тротуарній плитці обов’язково потрібно видаляти, інакше є ризик розвитку грибка, який зруйнує плитку в короткий термін.

Чим прибрати висоли на тротуарній плитці? Для очищення такого роду забруднень краще не застосовувати механічний метод, інакше Ви можете пошкодити лицьову сторону плитки. Скористайтеся хімічними засобами, які володіють наступними характеристиками:

нейтралізуючі
антисептичні
гідрофобізуючі

Ці хімічні засоби виготовляють з соляної кислоти або карбонатних сполук. Застосовуючи їх, дотримуйтесь інструкції на упаковці. Користуйтеся нежорсткими щітками і засобами захисту (рукавички, респіратор, одяг з довгим рукавом, спеціальні окуляри).

Перед хімічною обробкою обов’язково помийте плитку водою і дайте їй повністю висохнути. Засоби наносять м’якою щіткою, пензлем або валиком. Вони просочують плитку досить швидко, буквально за кілька хвилин. Потім поверхню знову миють водою і протирають ганчіркою. Коли плитка висохне, її підмітають щіткою. Через пару днів слід обробити покриття гідрофобною рідиною, яка надовго захистить плитку від повторних висолів.

Пліснява

Якщо на Вашій ділянці утворилася цвіль на тротуарній плитці, з нею обов’язково потрібно боротися. Вона не тільки згубно впливає на зовнішній вигляд покриття, але і завдає шкоди матеріалу. Тому видалити цвіль з тротуарної плитки потрібно негайно, інакше в подальшому зробити це буде дуже важко. Для цього застосовують спеціальні засоби, що продаються в будівельних магазинах. Більш того, від цвілі допомагає звичайний відбілювач і хлорка. При нанесенні цих речовин так само не можна нехтувати засобами індивідуального захисту. Як користуватися: рясно полийте поверхню засобом, що очищає, потім круговими рухами втираємо його щіткою в тротуарну плитку. Як мити тротуарну плитку? Після 5-10 хвилин (коли засіб ще не висох) тротуарну плитку миють водою зі шланга. При необхідності повторюють.

Цементний розчин

Нерідко трапляється так, що з брукованої поверхні доводиться прибирати цемент відразу після будівництва. Щойно просипаний цементний розчин на тротуарній плитці легко підмести мітлою, і на ній не залишиться слідів. Що стосується свіжого розчину, його теж легко прибрати ганчіркою, тільки не забудьте ретельно помити плитку. Якщо ж його не помітили, і він встиг вбратися, то видалити цементний розчин з тротуарної плитки буде складніше. Для цього використовують засоби, до складу яких входить ортофосфорна кислота. Її наносять м’якою щіткою, після чого плитку покривають нейтрализующим складом (аміак або сода). Після закінчення декількох хвилин плитку треба промити великою кількістю води.

До найскладніших забруднень відноситься засохлий бетон або розчин. Як очистити тротуарну плитку від цементного розчину? Для його видалення знадобиться зубило, молоток, жорстка щітка і чистящі засоби. Для початку просто спробуйте простукати застиглий розчин зубилом, і він відстане, після чого плитку відмивають миючими засобами, наприклад, соляною кислотою. Потім використовують нейтралізатор. Головне тут – не перестаратися і не розколоти плитку.

Забруднення інших видів

Очищення плитки необхідне в будь-якому випадку, особливо, якщо у Вас є автомобіль. Він часто залишає на плитці забруднення: масло, мастильні матеріали. Їх можна видалити за допомогою лугу. Якщо було пролито дуже багато олії, його спочатку потрібно зібрати вручну, попередньо посипавши піском. Після його видалення плями посипають харчовою содою. Потрібно почекати кілька хвилин, зняти шар соди і помити мощення засобами для миття посуду. В кінці покриття миють водою зі шланга.

Жувальну гумку легко можна зняти, коли вона застигне. Для цього використовують шпатель. Таким же способом видаляють плями фарби, після чого користуються розчинником або соляною кислотою.
Для очищення чорних слідів від сажі або автомобільних покришок використовують гарячу воду і миючий засіб для тротуарної плитки, які можна знайти в будівельному магазині. Наприклад, це може бути рідке мило для тротуарної плитки.

Для позбавлення від плям іржі застосовують щавелеву кислоту. Вона вступає в реакцію з залізом не тільки на поверхні, але і проникає вглиб. Після такої обробки плитку потрібно ретельно помити водою.

Бур’ян між швами плитки видаляють газонокосаркою і обробляють гербіцидами.
Ми розібрали основні види забруднень і відповіли на питання. Слідкуйте за чистотою плитки, своєчасно видаляйте забруднення і регулярно поливайте водою зі шланга. Тоді Ваше мощення залишатиметься в первісному вигляді і радуватиме своєю красою.

3. Встановлення бордюрів та поребриків

Алгоритм встановлення поребрика чи бордюру полягає в наступних діях.

Спершу визначають межі ділянки, яка буде покрита плиткою, і вздовж її краю викопують рівчак. Його ширина повинна бути приблизно на 20 см більшою від товщини обраного бордюру чи поребрика, а глибина залежать від висоти бетонного елементу та рівня його встановлення відносно бруківки.

но утвореної у ґрунті заглибини вирівнюють, ущільнюють та засипають 5-сантиметровим шаром піску. Далі рівчак на 10-20 см заповнюють основою із напівсухого бетону. Можна також виконати цементно-піскову підсипку (в пропорціях 1:4) товщиною 3 см.

Після цього відбувається монтаж бетонних елементів. Їх виставляють під рівень, надаючи правильного положення гумовим молотком, і встановлюють запроектовану висоту. При монтуванні слід зберігати проміжки (шви) між бетонними елементами близько 3 мм.

Не варто заливати шви бордюру чи поребрика бетоном внаслідок:

пошкодження країв виробів у місцях з’єднань у зв’язку з їх лінійним температурним розширенням під час річних погодних коливань та циклу замерзання-розмерзання води;
неестетичного вигляду забруднених розчином елементів.

Для запобігання похилення готової конструкції необхідно її стабілізувати, підсипавши з обох сторін поребрик чи бордюр на третину його висоти напівсухим бетоном.

4. Доставка товару

Вчасна доставка продукції за помірною ціною це те що ми можемо вам гарантувати.

Доставка товару здійснюється тягачем довжина якого складає в районі 16 метрів.

Безкоштовна доставка здійснюється за наступних умов :

об’єкт розвантаження знаходиться в межах м. Вінниця та має відповідні умови для розвантаження (перед доставкою обов’язково узгоджується з менеджером);
замовлення становить від 150 м2

Корисна інформація

Поради від виробника

“MELIUS” пропонує послуги укладки тротуарної плитки:

5 найпоширеніших міфів про тротуарну плитку

Плитка Колор Мікс: в чому особливість та чим відрізняється від інших

Сходи з тротуарної плитки: як укласти?

Олександра